1. Словник синонімів української мови

походеньки

ПРИГО́ДА (подія, що трапляється, зокрема, під час подорожі, часто пов'язана з ризиком, небезпекою тощо), ПРИ́КЛЮЧКА розм., ПРИТИ́ЧИНА розм., ПРИ́ТЧА (ПРИ́ЧТА) розм., заст., АВАНТЮ́РА (АВАНТУ́РА) заст.; ПОХОДЕ́НЬКИ розм. (п'яні пригоди). Чимало і пригод було в подорожах (М. Рильський); Брати гомоніли щиро, сердешно.. Згадували свої пригоди хлоп'ячі, своє мисливство й своє рибальство (І. Багряний); Була торік тут приключка страшна: Шубовснув (з моста в воду) пан один (Л. Глібов); — Ну, та й притичина мені трапилась цього вечора! (І. Нечуй-Левицький); Стрівся старець з Петром та й каже: "Яка сьогодні зо мною кумедна притча трапилась" (О. Стороженко); Часті неврожаї змушували здавна гірняків періодично шукати заробітків по долах; відси їх цікавість до новинок, до авантюр і смілих мандрівок (І. Франко); Доїхала я.. без жадних авантур і навіть без пересадок (Леся Українка); Почав (Довбня) розказувати Проценкові різні приповістки з своїх п'яних походеньок (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. походеньки — походе́ньки множинний іменник розм. Орфографічний словник української мови
  2. походеньки — (блукання) походжання; (п'яні) пригоди, жм. походи. Словник синонімів Караванського
  3. походеньки — -ньок, мн., розм. Постійне ходіння; довге гуляння. || Пригоди під час гуляння. Справляти походеньки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. походеньки — ПОХОДЕ́НЬКИ, ньок, мн., розм. Постійне ходіння; довге гуляння. А він повсякчас у походеньках (Сл. Б. Грінченка); Починає [Роман] заглядати на подвір'я, кружляючи навколо нього. Словник української мови у 20 томах
  5. походеньки — справля́ти посиде́ньки (рідше си́дні). Нічого не робити; бути нічим не зайнятим, уникати роботи. Аристарх пробачився, що справляти посиденьки не має часу, й устав. Старий онука не затримував (В. Логвиненко); Електрика за все нам одробляє. Фразеологічний словник української мови
  6. походеньки — Походе́ньки, -ньок, -нькам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. походеньки — ПОХОДЕ́НЬКИ, ньок, мн., розм. Постійне ходіння; довге гуляння. А він повсякчас у походеньках (Сл. Гр.); Починає [Роман] заглядати на подвір’я, кружляючи навколо нього. Словник української мови в 11 томах
  8. походеньки — Походеньки, -ків м. Хожденіе, постоянное хожденіе. Походеньки та посиденьки справляє. Левиц. КС. 66. А він по всяк час у походеньках. Харьк. г. Словник української мови Грінченка