1. Словник синонімів української мови

похода

ХОДА́ (манера ходити), СТУПА́, КРОК, ХІД, ПО́СТУП перев. з означ., ПОХОДА́ розм., ПОХІ́Д розм., ТУПА́ розм., СТУПНЯ́ діал. — Не ліз би ти в провожаті, Денисе, — неприязно обізвалася Уляна.. Той мовчки, як би не чуючи, що каже стара, пішов лугом розвалькуватою ходою (Григорій Тютюнник); — Він відрізняє здалека ступу ведмедя від ходи людини (В. Гжицький); Я почув, як від дверей хтось поспішав легкими нечутними кроками (Л. Смілянський); Він поцілував жінку й дітей і повільним, нетвердим ходом пішов далі гостинцем (І. Франко); В тихім повітрячка чистого лескоті Все мені поступ твій милий вчувається (П. Грабовський); Йшли (паничі) модною походою, ступаючи на п'яти, розхитуючись і здійнявши плечі вгору (Леся Українка); Ой мій милий, милесенький, житній колосочку, Не познала по походу, як по голосочку (пісня); Його кінь вороний тупою своєю обуджував людей (Марко Вовчок); Не доходячи до лісу, почули вони жалібний скрип полозків об мерзлу дорогу, важку ступню кінську (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. похода — похода́ іменник жіночого роду хода розм. Орфографічний словник української мови
  2. похода — -и, ж., розм. Те саме, що хода. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. похода — ПОХОДА́, и́, ж., розм. Те саме, що хода́. Похода легка й бистра; сама [черниця] висока, хоч би й парубку (Марко Вовчок); Автора [роману “Боротьба”] Ви угадали, та й видко коня по поході (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  4. похода — ПОХОДА́, и́, ж., розм. Те саме, що хода́. Похода легка й бистра; сама [черниця] висока, хоч би й парубку (Вовчок, VI, 1956, 325); Автора [роману «Боротьба»] Ви угадали, та й видко коня по поході (Л. Укр., V, 1956, 63). Словник української мови в 11 томах
  5. похода — Похо́да, -ди ж. = похід 1. ум. походонька. О. 1862. IV. 22. Словник української мови Грінченка