1. Словник української мови у 20 томах

похоронити

ПОХОРОНИ́ТИ, роню́, ро́ниш, док., кого, що.

Те саме, що похова́ти 1.

Серце холоне, Як подумаю, що може Мене похоронять На чужині, – і ці думи Зо мною сховають!.. (Т. Шевченко);

Похоронили Олексія, Поклали квіти на могилу... (М. М. Тарновський);

Ти вмер, Густаве... Похоронив тебе забій у грізнім гуркоті обвалу... (В. Сосюра);

Чимало я похоронив надій! (І. Франко);

* Образно. – Прямо скажу: женившись на простій дівчині, ти зразу ж похоронив би себе для громадського життя (А. Головко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. похоронити — похорони́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. похоронити — -роню, -рониш, док., перех. Те саме, що поховати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. похоронити — ХОВА́ТИ (закопувати в землю померлого), ХОРОНИ́ТИ, ПОГРЕБА́ТИ заст. — Док.: похова́ти, схова́ти, похорони́ти, схорони́ти, погребти́. Словник синонімів української мови
  4. похоронити — ПОХОРОНИ́ТИ, роню́, ро́ниш, док., перех. Те саме, що похова́ти 1. Серце холоне, Як подумаю, що може Мене похоронять На чужині, — і ці думи Зо мною сховають!.. (Шевч., II, 1963, 237); Похоронили Олексія, Поклали квіти на могилу… (Тарн., З дал. Словник української мови в 11 томах