похрумати
ПОХРУ́МАТИ, аю, аєш, док., розм.
1. що. З'їсти, хрумаючи (перев. все або багато чогось).
Усі кісточки похрумав (Сл. Б. Грінченка);
Батько, було, витре вуса, підморгне Тадикові. “Ану, сину, похрумай карасячого хвоста, щоб за тобою багаті наречені бігали” (Григорій Тютюнник).
2. що і без прям. дод. Хрумати якийсь час.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- похрумати — похру́мати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- похрумати — -аю, -аєш, док., розм. 1》 перех. З'їсти, хрумаючи (перев. все чи багато чогось). 2》 перех. і неперех. Хрумати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- похрумати — ПОХРУ́МАТИ, аю, аєш, док., розм. 1. перех. З’їсти, хрумаючи (перев. все або багато чогось). Усі кісточки похрумав (Сл. Гр.); Батько, було, витре вуса, підморгне Тадикові. «Ану, сину, похрумай карасячого хвоста, щоб за тобою багаті наречені бігали» (Тют. Словник української мови в 11 томах
- похрумати — Похрумати, -маю, -єш гл. Съѣсть что-либо хрустящее. Усі кісточки похрумав. Словник української мови Грінченка