1. Словник української мови у 20 томах

похрумкати

ПОХРУ́МКАТИ, аю, аєш, док., що і без прям. дод., розм.

Те саме, що похру́мати.

Хай похрумка заєць трішки, Виспиться як слід, Щоб синку моєму лишки Принести в обід (А. Малишко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. похрумкати — похру́мкати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. похрумкати — -аю, -аєш, док., перех. і неперех., розм. Те саме, що похрумати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. похрумкати — ПОХРУ́МКАТИ, аю, аєш, док., перех. і неперех., розм. Те саме, що похру́мати. Хай похрумка заєць трішки, Виспиться як слід, Щоб синку моєму лишки Принести в обід (Мал., Звенигора, 1959, 64). Словник української мови в 11 томах
  4. похрумкати — Похрумкати, -каю, -єш гл. = похрумати. Словник української мови Грінченка