поцвяхований
ПОЦВЯХО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до поцвяхува́ти.
* Образно. Навкруги була глибока темрява, поцвяхована згори волохатими зірками (Є. Гуцало);
// поцвяхо́вано, безос. пред.
Старі, але міцні двері з вилежаного дуба взято на залізні болти, поцвяховано великими вухналями з гранчастою голівкою (В. Кучер).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поцвяхований — поцвяхо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- поцвяхований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до поцвяхувати. || поцвяховано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поцвяхований — ПОЦВЯХО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поцвяхува́ти. *Образно. Навкруги була глибока темрява, поцвяхована згори волохатими зірками (Гуц., Скупана.., 1965, 73); // поцвяхо́вано, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах