поцвяхований
поцвяхо́ваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до поцвяхувати.
|| поцвяховано, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поцвяхований — поцвяхо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- поцвяхований — ПОЦВЯХО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поцвяхува́ти. * Образно. Навкруги була глибока темрява, поцвяхована згори волохатими зірками (Є. Гуцало); // поцвяхо́вано, безос. пред. Словник української мови у 20 томах
- поцвяхований — ПОЦВЯХО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поцвяхува́ти. *Образно. Навкруги була глибока темрява, поцвяхована згори волохатими зірками (Гуц., Скупана.., 1965, 73); // поцвяхо́вано, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах