1. Словник української мови у 20 томах

поцяткувати

ПОЦЯТКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що.

1. Док. до цяткува́ти.

Було мамі і напряду, і вишию, і зварю, і поперу, і помажу, і піч поцяткую (Ю. Яновський).

2. перен. У великій кількості вкрити яку-небудь поверхню.

Вилися бистрі щурики над нами, Із нірок вилітаючи своїх, Що геть поцяткували надбережжя – Круту й високу глиняну стіну (М. Рильський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поцяткувати — поцяткува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поцяткувати — -ую, -уєш, док., перех. 1》 Док. до цяткувати. 2》 перен. У великій кількості вкрити яку-небудь поверхню. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поцяткувати — ПОЦЯТКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. Док. до цяткува́ти. Було мамі і напряду, і вишию, і зварю, і поперу, і помажу, і піч поцяткую (Ю. Янов., І, 1954, 80). 2. перен. У великій кількості вкрити яку-небудь поверхню. Словник української мови в 11 томах
  4. поцяткувати — Поцяткува́ти, -ку́ю, -єш гл. Сдѣлать орнамента точками. Шух. І. 297. Словник української мови Грінченка