поцяцькований
ПОЦЯЦЬКО́ВАНИЙ, а, е, розм.
1. Дієпр. пас. до поцяцькува́ти.
– Тетяна аж третій корсет на рік шиє й усе .. плисом обложені, гудзиками поцяцьковані (Грицько Григоренко);
Мав [Юзек] маленькі чобітки з манюсінькими срібними острогами, а при боці маленьку справжню шабельку, виложену сріблом і поцяцьковану різними коштовностями (Ю. Смолич);
Проти села, понад Россю, на десятки верстов скрізь було видко села на пологих луках, .. поцяцькованих то жовтими нивами, то зеленими лугами та гайками, то левадами (І. Нечуй-Левицький);
* Образно. Левко примружив поцяцьковані іржавинками сірі очі (В. Логвиненко).
2. у знач. прикм. Прикрашений оздобами, вкритий візерунками.
– Ой, гарні ж книги! Господи, які гарні! – говорила баба Зінька, придивляючись близько до поцяцькованих палятурок та блискучих защіпок (І. Нечуй-Левицький);
// Пістрявий.
Приндиться [конторник], як гиндик, так у гиндика хоч хвіст поцяцькований! (П. Панч).
Значення в інших словниках
- поцяцькований — поцяцько́ваний дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- поцяцькований — див. прикрашений Словник синонімів Вусика
- поцяцькований — -а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до поцяцькувати. 2》 у знач. прикм. Прикрашений оздобами, вкритий візерунками. || Пістрявий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поцяцькований — Поцяцько́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- поцяцькований — ПОЦЯЦЬКО́ВАНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до поцяцькува́ти. — Тетяна аж третій корсет на рік шиє й усе.. плисом обложені, гудзиками поцяцьковані (Григ., Вибр. Словник української мови в 11 томах