1. Словник української мови в 11 томах

поцяцькований

ПОЦЯЦЬКО́ВАНИЙ, а, е, розм.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до поцяцькува́ти.

— Тетяна аж третій корсет на рік шиє й усе.. плисом обложені, гудзиками поцяцьковані (Григ., Вибр., 1959, 113);

Мав [Юзек] маленькі чобітки з манюсінькими срібними острогами, а при боці маленьку справжню шабельку, виложену сріблом і поцяцьковану різними коштовностями (Смолич, II, 1958, 74);

Проти села, понад Россю, на десятки верстов скрізь було видко села на пологих луках,.. поцяцькованих то жовтими нивами, то зеленими лугами та гайками, то левадами (Н.-Лев., III, 1956, 13);

*Образно. Левко примружив поцяцьковані іржавинками сірі очі (Логв., Давні рани, 1961, 167).

2. у знач. прикм. Прикрашений оздобами, вкритий візерунками.

— Ой, гарні ж книги! Господи, які гарні! — говорила баба Зінька, придивляючись близько до поцяцькованих палятурок та блискучих защіпок (Н.-Лев., VI, 1966, 382);

// Пістрявий.

Приндиться [конторник], як гиндик, так у гиндика хоч хвіст поцяцькований! (Панч, Синів.., 1959, 82).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поцяцькований — поцяцько́ваний дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. поцяцькований — див. прикрашений Словник синонімів Вусика
  3. поцяцькований — -а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до поцяцькувати. 2》 у знач. прикм. Прикрашений оздобами, вкритий візерунками. || Пістрявий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поцяцькований — ПОЦЯЦЬКО́ВАНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. до поцяцькува́ти. – Тетяна аж третій корсет на рік шиє й усе .. плисом обложені, гудзиками поцяцьковані (Грицько Григоренко); Мав [Юзек] маленькі чобітки з манюсінькими срібними острогами... Словник української мови у 20 томах
  5. поцяцькований — Поцяцько́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)