почервоніти
ПОЧЕРВОНІ́ТИ, і́ю, і́єш.
Док. до червоні́ти.
Незабаром загорілися дрова, й у вікні навпроти печі почервонів рухливий рій сніжинок (М. Стельмах);
Турбай аж почервонів від сорому й гніву на самого себе (М. Руденко);
// безос.
Ось у хаті зразу почервоніло; ясні коники на сволоці обернулися в рожеві здорові плями і дедалі блідніли та блідніли (Панас Мирний).
(1) Почервоні́ти як рак – дуже засоромитися, зніяковіти.
– Але ж парубок який! – весело відповів Каленик Романович. – З шибки вирізав круг, як під циркуль! – Від такої рекомендації Рубін почервонів як рак, і опустив голову (І. Сенченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- почервоніти — почервоні́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- почервоніти — див. соромитися Словник синонімів Вусика
- почервоніти — -ію, -ієш. Док. до червоніти. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
- почервоніти — ЗАШАРІ́ТИСЯ (про обличчя, щоки — почервоніти), ЗАШАРІ́ТИ, ЗАРУМ'Я́НИТИСЯ, ЗАРУМ'ЯНІ́ТИ, РОЗЧЕРВОНІ́ТИСЯ, ЗАЧЕРВОНІ́ТИСЯ, ЗАЧЕРВОНІ́ТИ, ПОРОЖЕВІ́ТИ, ЗАЖЕ́ВРІТИСЯ, ПОЧЕРВОНІ́ТИ, ПОРУМ'ЯНІ́ТИ, ПОРУМ'Я́НИТИСЯ, ЗЧЕРВОНІ́ТИСЯ, ЗЧЕРВОНІ́ТИ, СПОЛУМ'ЯНІ́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
- почервоніти — Почервоні́ти, -ні́ю, -ні́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- почервоніти — ПОЧЕРВОНІ́ТИ, і́ю, і́єш. Док. до червоні́ти. Незабаром загорілися дрова, й у вікні навпроти печі почервонів рухливий рій сніжинок (Стельмах, І, 1962, 178); Турбай аж почервонів від сорому й гніву на самого себе (Руд., Остання шабля, 1959, 74); // безос. Словник української мови в 11 томах
- почервоніти — Почервоні́ти, -ні́ю, -єш гл. Сдѣлаться краснымъ, покраснѣть. Вона як жар почервоніє. Стор. МПр. 33. Словник української мови Грінченка