почервоніти

Значення в інших словниках

1. почервоніти — почервоні́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. почервоніти — див. соромитися Словник синонімів Вусика
3. почервоніти — ПОЧЕРВОНІ́ТИ, і́ю, і́єш. Док. до червоні́ти. Незабаром загорілися дрова, й у вікні навпроти печі почервонів рухливий рій сніжинок (М. Стельмах); Турбай аж почервонів від сорому й гніву на самого себе (М. Руденко); // безос. Словник української мови у 20 томах
4. почервоніти — ЗАШАРІ́ТИСЯ (про обличчя, щоки — почервоніти), ЗАШАРІ́ТИ, ЗАРУМ'Я́НИТИСЯ, ЗАРУМ'ЯНІ́ТИ, РОЗЧЕРВОНІ́ТИСЯ, ЗАЧЕРВОНІ́ТИСЯ, ЗАЧЕРВОНІ́ТИ, ПОРОЖЕВІ́ТИ, ЗАЖЕ́ВРІТИСЯ, ПОЧЕРВОНІ́ТИ, ПОРУМ'ЯНІ́ТИ, ПОРУМ'Я́НИТИСЯ, ЗЧЕРВОНІ́ТИСЯ, ЗЧЕРВОНІ́ТИ, СПОЛУМ'ЯНІ́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
5. почервоніти — Почервоні́ти, -ні́ю, -ні́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. почервоніти — ПОЧЕРВОНІ́ТИ, і́ю, і́єш. Док. до червоні́ти. Незабаром загорілися дрова, й у вікні навпроти печі почервонів рухливий рій сніжинок (Стельмах, І, 1962, 178); Турбай аж почервонів від сорому й гніву на самого себе (Руд., Остання шабля, 1959, 74); // безос. Словник української мови в 11 томах
7. почервоніти — Почервоні́ти, -ні́ю, -єш гл. Сдѣлаться краснымъ, покраснѣть. Вона як жар почервоніє. Стор. МПр. 33. Словник української мови Грінченка