1. Словник української мови у 20 томах

почищений

ПОЧИ́ЩЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до почи́стити.

Двері блищали від політури та від мідяних почищених ручок (Б. Грінченко);

Сестри-послушниці вносили через неї [хвіртку] коші з білими, вже почищеними головами капусти (Ірина Вільде);

У Жменяковому дворі стояла скирта свіжонамолоченої соломи, а коло неї розтрушена полова і почищене місце, де була молотарка (М. Томчаній).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. почищений — почи́щений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. почищений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до почистити. || почищено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. почищений — Почи́щений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. почищений — ПОЧИ́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до почи́стити. Двері блищали від політури та від мідяних почищених ручок (Гр., Без хліба, 1958, 83); Сестри-послушниці вносили через неї [хвіртку] коші з білими, вже почищеними головами капусти (Вільде, Сестри.. Словник української мови в 11 томах