1. Словник української мови в 11 томах

почищений

ПОЧИ́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до почи́стити.

Двері блищали від політури та від мідяних почищених ручок (Гр., Без хліба, 1958, 83);

Сестри-послушниці вносили через неї [хвіртку] коші з білими, вже почищеними головами капусти (Вільде, Сестри.., 1958, 436);

У Жменяковому дворі стояла скирта свіжонамолоченої соломи, а коло неї розтрушена полова і почищене місце, де була молотарка (Томч., Жменяки, 1964, 206).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. почищений — почи́щений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. почищений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до почистити. || почищено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. почищений — ПОЧИ́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до почи́стити. Двері блищали від політури та від мідяних почищених ручок (Б. Грінченко); Сестри-послушниці вносили через неї [хвіртку] коші з білими, вже почищеними головами капусти (Ірина Вільде)... Словник української мови у 20 томах
  4. почищений — Почи́щений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)