1. Словник української мови в 11 томах

почленований

ПОЧЛЕНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до почленува́ти;

// У знач. прикм.

Черевце жука почленоване (Зоол., 1957, 44).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. почленований — почлено́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. почленований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до почленувати. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. почленований — ПОЧЛЕНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до почленува́ти; // у знач. прикм. Черевце жука почленоване (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах