почужіти
ПОЧУЖІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.
Стати чужим.
Наче нема на тому возі Павла Пороші: почужів він для Зої (В. Земляк).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- почужіти — почужі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- почужіти — -ію, -ієш, док. Стати чужим. Великий тлумачний словник сучасної мови
- почужіти — ПОЧУЖІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Стати чужим. Наче нема на тому возі Павла Пороші: почужів він для Зої (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 227). Словник української мови в 11 томах