почуттєвий
ПОЧУТТЄ́ВИЙ, а, е.
1. Одержуваний за допомогою органів чуттів.
Людина має здатність складати певні судження не лише опосередковано – шляхом абстрактного мислення, а й безпосередньо – шляхом почуттєвої інтуїції (з наук. літ.).
2. Стос. почуттів, сприйманий почуттями.
У портреті характер людини розкривається через її конкретно почуттєвий образ (з наук. літ.);
В змалюванні природи Франко користувався не тільки зоровими враженнями, а й всією гамою почуттєвих образів (з навч. літ.).
3. Сексуальний, який свідчить про схильність до плотських насолод.
Великі губи, короткий ніс з глибоко врізаними ніздрями і важкувате підборіддя робили її обличчя одверто почуттєвим (В. Собко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- почуттєвий — почуттє́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- почуттєвий — див. ЕМОЦІЙНИЙ; ім. ПОЧУТТЄВІСТЬ, сантименти і п. ф. від почуттєвий. Словник синонімів Караванського
- почуттєвий — -а, -е. 1》 Одержуваний за допомогою органів чуттів. Почуттєвий досвід псих., філос. — емпіричне сприйняття зовнішнього світу. 2》 Стос. почуттів, сприйманий почуттями. 3》 Який виражає схильність до плотських насолод. Великий тлумачний словник сучасної мови
- почуттєвий — Почуттє́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- почуттєвий — ПОЧУТТЄ́ВИЙ, а, е. 1. Одержуваний за допомогою органів чуттів. Людина має здатність складати певні судження не лише опосередковано — шляхом абстрактного мислення, а й безпосередньо — шляхом почуттєвої інтуїції (Рад. літ-во, 8, 1965, 8). Словник української мови в 11 томах