1. Словник української мови у 20 томах

пошаркування

ПОША́РКУВАННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. поша́ркувати і звуки, утворювані цією дією.

Ще не відкриваючи дверей, почув [Гаврило] тихе пошаркування Юлиних ніг (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пошаркування — поша́ркування іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. пошаркування — -я, с., розм. Дія за знач. пошаркувати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пошаркування — ПОША́РКУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. поша́ркувати і звуки, утворювані цією дією. Ще не відкриваючи дверей, почув [Гаврило] тихе пошаркування Юлиних ніг (Тют., Вир, 1964, 402). Словник української мови в 11 томах