пошаркування
ПОША́РКУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. поша́ркувати і звуки, утворювані цією дією.
Ще не відкриваючи дверей, почув [Гаврило] тихе пошаркування Юлиних ніг (Тют., Вир, 1964, 402).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пошаркування — поша́ркування іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- пошаркування — -я, с., розм. Дія за знач. пошаркувати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пошаркування — ПОША́РКУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. поша́ркувати і звуки, утворювані цією дією. Ще не відкриваючи дверей, почув [Гаврило] тихе пошаркування Юлиних ніг (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах