1. Словник української мови у 20 томах

пошерхлий

ПОШЕ́РХЛИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до поше́рхнути.

– Вам треба сильної руки, пошерхлої руки моряка (Ю. Яновський);

Мурувате обличчя Григорія з пошерхлим носом раптом просвітліло від блиску його білих зубів (П. Автомонов);

Обхопив [Андрій] шофера руками, тричі поцілував його в пошерхлі від морозу і вітру губи (В. Минко);

Шумлять пошерхлі комиші (А. Малишко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пошерхлий — поше́рхлий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. пошерхлий — див. шершавий Словник синонімів Вусика
  3. пошерхлий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до пошерхнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пошерхлий — ПЕРЕСО́ХЛИЙ (про губи, язик, горло тощо — який втратив вологість), ЗАШЕ́РХЛИЙ, ПОШЕ́РХЛИЙ, СМА́ГЛИЙ, ПОСМА́ГЛИЙ, ЗАСМА́ГЛИЙ, ПРИСМАГЛИЙ, СМАЖНИ́Й, ПЕРЕСМА́ГЛИЙ, ЗАПЕ́ЧЕНИЙ (про губи — вкритий плівкою). Шандрук лизнув язиком пересохлі губи (О. Словник синонімів української мови
  5. пошерхлий — ПОШЕ́РХЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до поше́рхнути. — Вам треба сильної руки, пошерхлої руки моряка (Ю. Янов., II, 1958, 56); Мурувате обличчя Григорія з пошерхлим носом раптом просвітліло від блиску його білих зубів (Автом., Коли розлуч. Словник української мови в 11 томах