пошерхлий
ПОШЕ́РХЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до поше́рхнути.
— Вам треба сильної руки, пошерхлої руки моряка (Ю. Янов., II, 1958, 56);
Мурувате обличчя Григорія з пошерхлим носом раптом просвітліло від блиску його білих зубів (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 209);
Обхопив [Андрій] шофера руками, тричі поцілував його в пошерхлі від морозу і вітру губи (Минко, Вибр., 1952, 42);
Шумлять пошерхлі комиші (Мал., Звенигора, 1959, 330).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пошерхлий — поше́рхлий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- пошерхлий — див. шершавий Словник синонімів Вусика
- пошерхлий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до пошерхнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пошерхлий — ПОШЕ́РХЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до поше́рхнути. – Вам треба сильної руки, пошерхлої руки моряка (Ю. Яновський); Мурувате обличчя Григорія з пошерхлим носом раптом просвітліло від блиску його білих зубів (П. Словник української мови у 20 томах
- пошерхлий — ПЕРЕСО́ХЛИЙ (про губи, язик, горло тощо — який втратив вологість), ЗАШЕ́РХЛИЙ, ПОШЕ́РХЛИЙ, СМА́ГЛИЙ, ПОСМА́ГЛИЙ, ЗАСМА́ГЛИЙ, ПРИСМАГЛИЙ, СМАЖНИ́Й, ПЕРЕСМА́ГЛИЙ, ЗАПЕ́ЧЕНИЙ (про губи — вкритий плівкою). Шандрук лизнув язиком пересохлі губи (О. Словник синонімів української мови