пошерхнути
ПОШЕ́РХНУТИ, не. Док. до ше́рхнути.
Од ліктя було тіло біле, як папір, а пальці зчорніли, поморщились, пошерхли (Н.-Лев., І, 1956, 148);
За цей час Сергій разюче змарнів, шкіра на обличчі пошерхла й лущилася, очі глибоко запали (Гур., Друзі.., 1959, 124);
Аркадію пошерхло в роті, він не міг вимовити й слова (Коп., Десятикласники, 1938, 259);
Нащо вже кукурудза тривка до безводдя і тая рідка та дрібненька вродила, ще й дозріти не встигла, а вже листя на ній пошерхло, як жерсть іржава зробилося (Мур., Бук. повість, 1959, 297).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пошерхнути — поше́рхнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- пошерхнути — -не. Док. до шерхнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пошерхнути — ПОШЕ́РХНУТИ, не. Док. до ше́рхнути². Од ліктя було тіло біле, як папір, а пальці зчорніли, поморщились, пошерхли (І. Нечуй-Левицький); За цей час Сергій разюче змарнів, шкіра на обличчі пошерхла й лущилася, очі глибоко запали (О. Словник української мови у 20 томах
- пошерхнути — ПЕРЕСИХА́ТИ (про губи, язик, горло тощо — утрачати нормальну вологість), ЗАШЕРХА́ТИ, ШЕ́РХНУТИ, СМА́ГНУТИ, ЗАСМАГА́ТИ, ПРИСМАГА́ТИ, ЗАПІКА́ТИСЯ (про губи — укриватися плівкою). — Док. Словник синонімів української мови
- пошерхнути — Поше́рхнути, -ну, -неш гл. О кожѣ человѣка: сдѣлаться шероховатой. Словник української мови Грінченка