1. Словник української мови у 20 томах

пошесний

ПО́ШЕСНИЙ, а, е.

Стос. до пошесті.

В катастрофічному стані населення опинялося при появі пошесних хвороб (з наук. літ.);

– Пішла оце в вас ніби пошесна мода на мужиків, а панам ніби на світі й місця вже нема! (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пошесний — по́шесний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. пошесний — Епідемічний, заразний. Словник синонімів Караванського
  3. пошесний — -а, -е. Стос. до пошесті. Пошесне запалення легень — заразна інфекційна хвороба великої рогатої худоби, що характеризується крупозним запаленням легень, некрозом легеневої тканини, плевритом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пошесний — По́шесний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. пошесний — ПО́ШЕСНИЙ, а, е. Стос. до пошесті. В катастрофічному стані населення опинялося при появі пошесних хвороб (Матеріали.. охор. здоров’я.., 1957, 102); — Пішла оце в вас ніби пошесна мода на мужиків, а панам ніби на світі й місця вже нема! (Н.-Лев., І, 1956, 133). Словник української мови в 11 томах