поширшати
ПОШИ́РШАТИ, аю, аєш.
Док. до ши́ршати.
Озеро змаліло, берегова габа поширшала (Леся Українка);
Ілько вилюднів, поширшав у плечах (П. Панч);
Камердинер засвітив свічки, і кабінет поширшав, зробився просторим та затишним (П. Кочура);
// безос.
Береги все неприступні, ріка вузька. От трохи поширшало (Г. Хоткевич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поширшати — поши́ршати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- поширшати — -аю, -аєш. Док. до ширшати. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поширшати — (і (аж, на́че)) світ поши́ршав (роз’ясни́вся, попросто́рішав) кому. Хто-небудь відчув радість, полегкість через приємні події, обставини і т. ін. Я така вбога і безталанна дівчина, .. а він — Боже! Яким поглядом мене охрестив! Мов королівну. Фразеологічний словник української мови
- поширшати — Поши́ршати, -шаю, -шаєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- поширшати — ПОШИ́РШАТИ, аю, аєш. Док. до ши́ршати. Озеро змаліло, берегова габа поширшала (Л. Укр., III, 1952, 224); Ілько вилюднів, поширшав у плечах (Панч, І, 1956, 424); Камердинер засвітив свічки, і кабінет поширшав, зробився просторим та затишним (Кочура, Зол. Словник української мови в 11 томах
- поширшати — Поширшати, -шаю, -єш гл. Сдѣлаться шире. Словник української мови Грінченка