пошкодження
ПОШКО́ДЖЕННЯ, я, с.
1. чого. Дія за знач. пошко́дити.
Ступінь пошкодження рослин залежить не тільки від інтенсивності заморозків, а й від їх тривалості (з наук. літ.);
Всі п'ять пальців лівої руки, яку він поклав собі на коліно, були розчепірені. Вони не рухалися. Доронін знав, що це результат важкого поранення з пошкодженням нервів (М. Руденко).
2. Пошкоджене місце.
Бариль виліз на мотор і став розглядати пошкодження (М. Трублаїні);
Коли міноносець дістав пошкодження, Бєгічев зумів згуртувати команду і полагодити пробоїну (з наук.-попул. літ.).
△ (1) Травмати́чне пошко́дження – травма.
Погана збруя викликає травматичні пошкодження і призводить до втрати працездатності коней (з газ.);
Травматичні пошкодження периферичних нервів.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пошкодження — пошко́дження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- пошкодження — [пошкоджеин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
- пошкодження — -я, с. 1》 чого. Дія за знач. пошкодити. 2》 Порушення анатомічної цілісності тканин або органів. || Пошкоджене місце. Екзогенні пошкодження — пошкодження, які виникають внаслідок дії різних чинників навколишнього середовища. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пошкодження — Пошко́дження, -ння; -ко́дження, -джень Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пошкодження — ПОШКО́ДЖЕННЯ, я, с. 1. чого. Дія за знач. пошко́дити. Ступінь пошкодження рослин залежить не тільки від інтенсивності заморозків, а й від їх тривалості (Хлібороб Укр. Словник української мови в 11 томах