1. Словник української мови в 11 томах

пошкодження

ПОШКО́ДЖЕННЯ, я, с.

1. чого. Дія за знач. пошко́дити.

Ступінь пошкодження рослин залежить не тільки від інтенсивності заморозків, а й від їх тривалості (Хлібороб Укр., 10, 1965, 13);

Всі п’ять пальців лівої руки, яку він поклав собі на коліно, були розчепірені. Вони не рухалися. Доронін знав, що це результат важкого поранення з пошкодженням нервів (Руд., Вітер.., 1958, 176).

2. Пошкоджене місце.

Бариль виліз на мотор і став розглядати пошкодження (Трубл., Шхуна.., 1940, 177);

Коли міноносець дістав пошкодження, Бєгічев зумів згуртувати команду і полагодити пробоїну (Видатні вітч. географи.., 1954, 123).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пошкодження — пошко́дження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. пошкодження — [пошкоджеин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
  3. пошкодження — -я, с. 1》 чого. Дія за знач. пошкодити. 2》 Порушення анатомічної цілісності тканин або органів. || Пошкоджене місце. Екзогенні пошкодження — пошкодження, які виникають внаслідок дії різних чинників навколишнього середовища. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пошкодження — ПОШКО́ДЖЕННЯ, я, с. 1. чого. Дія за знач. пошко́дити. Ступінь пошкодження рослин залежить не тільки від інтенсивності заморозків, а й від їх тривалості (з наук. літ.); Всі п'ять пальців лівої руки, яку він поклав собі на коліно, були розчепірені. Словник української мови у 20 томах
  5. пошкодження — Пошко́дження, -ння; -ко́дження, -джень Правописний словник Голоскевича (1929 р.)