1. Словник української мови у 20 томах

поштивніти

ПОШТИВНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., діал.

Стати штивним, нерухомим, негнучким.

Анна була бліда, неначеб з її лиця зникла остання крапелька крові, а з остраху губи її аж поштивніли (О. Кобилянська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поштивніти — поштивні́ти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. поштивніти — -ію, -ієш, док., діал. Стати штивним, нерухомим, негнучким. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поштивніти — ПОШТИВНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., діал. Стати штивним, нерухомим, негнучким. Анна була бліда, неначеб з її лиця зникла остання крапелька крові, а з остраху губи її аж поштивніли (Коб., II, 1956, 176). Словник української мови в 11 томах