1. Словник української мови у 20 томах

поштовий

ПОШТО́ВИЙ, а, е.

Стос. до пошти.

Про лист Ваш мама вже написала в одеську поштову контору (Леся Українка);

Всі службовці збіглися на бучу – і поштові, і з ощадкаси, ніхто до ладу не знав, як виконати Чабанишину вимогу (О. Гончар);

Я, заразившись тутешніми звичаями, послав Вам різдвяний подарунок, дві поштові посилки з капрійськими мандаринами (М. Коцюбинський);

Написав .. поштовий переказ на ті гроші (Л. Мартович);

Налагодився регулярний поштовий зв'язок, але листів від Ярослави не було (Л. Дмитерко);

Все тіло нило від восьмидобового трясіння без сну і відпочинку, з півгодинними зупинками на поштових станціях (З. Тулуб);

Я взяв місце в поштовому дуже доброму омнібусі (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поштовий — пошто́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. поштовий — -а, -е. Стос. до пошти. Поштова декларація — поштовий документ, що додається до грошових та цінних пакетів, які відправляються за кордон. Поштова марка — державний знак, який є засобом оплати послуг поштового зв'язку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поштовий — Пошто́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. поштовий — ПОШТО́ВИЙ, а, е. Стос. до пошти. Про лист Ваш мама вже написала в одеську поштову контору (Л. Укр., V, 1956, 109); Всі службовці збіглися на бучу — і поштові, і з ощадкаси, ніхто до ладу не знав, як виконати Чабанишину вимогу (Гончар, Тронка, 1963... Словник української мови в 11 томах
  5. поштовий — Поштовий, -а, -е Почтовый. Грин. III. 161. Словник української мови Грінченка