поштовий
пошто́вий
-а, -е.
Стос. до пошти.
Поштова декларація — поштовий документ, що додається до грошових та цінних пакетів, які відправляються за кордон.
Поштова марка — державний знак, який є засобом оплати послуг поштового зв'язку.
Поштова скринька — скринька встановленої форми і розміру, призначена для збирання листів та поштових листівок.
Поштовий голуб — голуб, якого привчили до поштової служби.
Поштовий зв'язок — прийом, обробка, перевезення та доставка письмових відправлень, матеріальних цінностей тощо.
Поштовий поїзд — пасажирський поїзд, що має спеціальний вагон для перевезення пошти і зупиняється на всіх станціях для обміну поштових відправлень.
Поштові відправлення — упаковані та відповідно оформлені предмети, що їх відправник доручає підприємствам поштового зв'язку переслати за призначенням та вручити адресату.
Значення в інших словниках
- поштовий — пошто́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- поштовий — ПОШТО́ВИЙ, а, е. Стос. до пошти. Про лист Ваш мама вже написала в одеську поштову контору (Леся Українка); Всі службовці збіглися на бучу – і поштові, і з ощадкаси, ніхто до ладу не знав, як виконати Чабанишину вимогу (О. Словник української мови у 20 томах
- поштовий — Пошто́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- поштовий — ПОШТО́ВИЙ, а, е. Стос. до пошти. Про лист Ваш мама вже написала в одеську поштову контору (Л. Укр., V, 1956, 109); Всі службовці збіглися на бучу — і поштові, і з ощадкаси, ніхто до ладу не знав, як виконати Чабанишину вимогу (Гончар, Тронка, 1963... Словник української мови в 11 томах
- поштовий — Поштовий, -а, -е Почтовый. Грин. III. 161. Словник української мови Грінченка