пошуг
ПО́ШУГ, у, ч., поет.
Стрімкий політ.
Жаль пісні першої, що у душі зросла, Як в рідному гнізді мала пташина, На силі зчулася і, владна й швидкоплинна, Світ розітнула пошугом крила (Л. Первомайський);
Я пам'ятаю в шумі нив Весняне небо після злив І, наче пошуги жар-птиць, Останній спалах блискавиць (А. Малишко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пошуг — по́шуг іменник чоловічого роду стрімкий політ поет. Орфографічний словник української мови
- пошуг — -у, ч., поет. Стрімкий політ. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пошуг — ПОЛІ́Т (рух, переміщення когось, чогось у повітрі), ПЛА́ВАННЯ, ШУГА́ННЯ, ПО́ШУГ поет. (стрімкий). Видно сокола по польоту, а сову по погляду (прислів'я)... Словник синонімів української мови
- пошуг — ПО́ШУГ, у, ч., поет. Стрімкий політ. Жаль пісні першої, що у душі зросла, Як в рідному гнізді мала пташина, На силі зчулася і, владна й швидкоплинна, Світ розітнула пошугом крила (Перв. Словник української мови в 11 томах