1. Словник української мови в 11 томах

пошуг

ПО́ШУГ, у, ч., поет. Стрімкий політ.

Жаль пісні першої, що у душі зросла, Як в рідному гнізді мала пташина, На силі зчулася і, владна й швидкоплинна, Світ розітнула пошугом крила (Перв., І, 1958, 318);

Я пам’ятаю в шумі нив Весняне небо після злив І, наче пошуги жар-птиць, Останній спалах блискавиць (Мал., II, 1948, 163).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пошуг — по́шуг іменник чоловічого роду стрімкий політ поет. Орфографічний словник української мови
  2. пошуг — -у, ч., поет. Стрімкий політ. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пошуг — ПО́ШУГ, у, ч., поет. Стрімкий політ. Жаль пісні першої, що у душі зросла, Як в рідному гнізді мала пташина, На силі зчулася і, владна й швидкоплинна, Світ розітнула пошугом крила (Л. Словник української мови у 20 томах
  4. пошуг — ПОЛІ́Т (рух, переміщення когось, чогось у повітрі), ПЛА́ВАННЯ, ШУГА́ННЯ, ПО́ШУГ поет. (стрімкий). Видно сокола по польоту, а сову по погляду (прислів'я)... Словник синонімів української мови