пошук

ПО́ШУК, у, ч.

1. чого і без дод., перев. мн. Шукання, розшукування чого-небудь.

Ці хлопці слідкують за вашими пошуками, отакого вони шукають чорного дуба (Ю. Яновський);

Пошук шляхів забезпечення всім необхідним заводських і фабричних планів реконструкції і оновлення виробництва є частиною більш загальної проблеми вдосконалення системи матеріально-технічного постачання в промисловості (з публіц. літ.);

// тільки мн. Спеціально організоване розшукування кого-, чого-небудь з метою врятування.

Три дні пошуків не дали нічого. Контейнер з радіостанцією і з основними запасами Юджінового продовольства немов провалився крізь землю (П. Загребельний).

2. Творча робота, спрямована на відкриття нового в науці, мистецтві, на виробництві і т. ін.

Поет – не пасажир і не турист. Нема йому відпустки і спочинку. Лише – неспокій, пошуки і риск, І сон, як у солдата, на хвилинку (Л. Дмитерко);

Пізнав [Мікеланджело] до краю суть людського поріддя, Найглибшу муку й щастя рукатого творця, – Нещадну спрагу мозку, голодну хіть всевладдя, І поклик мет далеких, і пошук без кінця (М. Бажан).

3. військ. Розвідка із захопленням документів, зразків зброї, язика (полоненого) і т. ін.

Згадаймо сьогочасний військовий термін “пошук”, що означає не тільки розвідку, а й взяття – язика, документів й тому подібного (з газ.).

○ (1) У (в) по́шуках, у знач. присл. – шукаючи що-небудь.

Ось мати з сином ідуть від села до села в пошуках хліба (М. Руденко);

Ми танки спиняли своїми грудьми Заради життя, а не в пошуках слави (Л. Первомайський).