пошук

по́шук

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пошук — Шукання, пошукування, розшукування; (злодюг) розшук; (руд) розвідування, розвідка; пошуканина. Словник синонімів Караванського
  2. пошук — -у, ч. 1》 чого і без додатка, перев. мн. Шукання, розшукування чого-небудь. || тільки мн. Спеціально організоване розшукування кого-, чого-небудь з метою врятування. Пошук даних спец. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пошук — Творчий — система прийомів та заходів, спрямованих на здобуття високих мистецьких результатів у створенні яскравих музичних творів та їх непересічної інтерпретації. Словник-довідник музичних термінів
  4. пошук — ПО́ШУК, у, ч. 1. чого і без дод., перев. мн. Шукання, розшукування чого-небудь. Ці хлопці слідкують за вашими пошуками, отакого вони шукають чорного дуба (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. пошук — РО́ЗВІДКА (здобування відомостей про ворога, місцевість тощо), РОЗВІ́ДИНИ, ВИ́ВІДКИ розм., ЗВІ́ДИ діал., ЗВІ́ДИНИ діал.; ПО́ШУК, ПОШУКА́НКА розм. (із захопленням документів, полоненого тощо). (Спартак:) Генерал чекає на результати розвідки (Л. Словник синонімів української мови
  6. пошук — ПО́ШУК, у, ч. 1. чого і без додатка, перев. мн. Шукання, розшукування чого-небудь. Ці хлопці слідкують за вашими пошуками, отакого вони шукають чорного дуба (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах