1. Словник української мови у 20 томах

пошурувати

ПОШУРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм.

Шурувати якийсь час.

– Веди його до коней, а я пошурую в машині, – спокійно сказав Терещенко. – Машина штабна (С. Голованівський);

– Може, ти хочеш нагадати нам про фото в газеті? Ще двадцять фото буде, якщо вибігатимеш до кожного кореспондента. Пошурувати язиком ти майстер... (С. Журахович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пошурувати — пошурува́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. пошурувати — -ую, -уєш, док., розм. Шурувати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пошурувати — Ую, -уєш, док. Піти геть. До побачення, я пошурував додому. Словник сучасного українського сленгу
  4. пошурувати — ПОШУРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. Шурувати якийсь час. — Веди його до коней, а я пошурую в машині, — спокійно сказав Терещенко. — Машина штабна (Голов., Тополя.., 1965, 443); — Може, ти хочеш нагадати нам про фото в газеті?... Словник української мови в 11 томах