1. Словник української мови в 11 томах

пошурувати

ПОШУРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. Шурувати якийсь час.

— Веди його до коней, а я пошурую в машині, — спокійно сказав Терещенко. — Машина штабна (Голов., Тополя.., 1965, 443);

— Може, ти хочеш нагадати нам про фото в газеті? Ще двадцять фото буде, якщо вибігатимеш до кожного кореспондента. Пошурувати язиком ти майстер… (Жур., Опов., 1956, 120).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пошурувати — пошурува́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. пошурувати — -ую, -уєш, док., розм. Шурувати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пошурувати — ПОШУРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. Шурувати якийсь час. – Веди його до коней, а я пошурую в машині, – спокійно сказав Терещенко. – Машина штабна (С. Голованівський); – Може, ти хочеш нагадати нам про фото в газеті?... Словник української мови у 20 томах
  4. пошурувати — Ую, -уєш, док. Піти геть. До побачення, я пошурував додому. Словник сучасного українського сленгу