пощадити
ПОЩАДИ́ТИ, джу́, ди́ш, кого, що.
Док. до щади́ти.
– Монголи, се знайте наперед, не пощадять нікого, хто дістанеться в їх руки (І. Франко);
[Монтаньяр:] Ви Цезаря свого не пощадили, аби на титул Брутів заслужити (Леся Українка);
Міг він пощадити її і не говорити неприємного (В. Гжицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пощадити — пощади́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- пощадити — -джу, -диш, перех. Док. до щадити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пощадити — Уласкавлювати, уласкавити, повласкавлювати, милостивити, змилостивлювати, змилостивити, позмилостивлювати, умилостивлювати, умилостивити, повмилостивлювати, дарувати, подарувати, здаровувати, здарувати, поздаровувати, звільнювати, звільнити... Словник чужослів Павло Штепа
- пощадити — БЕРЕГТИ́ (дбайливо ставитися до кого-, чого-небудь), ОБЕРІГА́ТИ, УБЕРІГА́ТИ (ВБЕРІГА́ТИ), ЖАЛІ́ТИ, ШКОДУВА́ТИ, ЖАЛКУВА́ТИ рідше, ЖА́ЛУВАТИ рідше, ЩАДИ́ТИ підсил. — Док. Словник синонімів української мови
- пощадити — ПОЩАДИ́ТИ, джу́, ди́ш, перех. Док. до щади́ти. — Монголи, се знайте наперед, не пощадять нікого, хто дістанеться в їх руки (Фр., VI, 1951, 83); [Монтаньяр:] Ви Цезаря свого не пощадили, аби на титул Брутів заслужити (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- пощадити — Пощади́ти, -джу́, -ди́ш гл. Пожалѣть. Та ще такого козака у море пускать пощадили. АД. І. 184. Словник української мови Грінченка