1. Словник української мови у 20 томах

пощада

ПОЩА́ДА, и, ж.

Вияв милосердя, жалощів до кого-, чого-небудь.

Без пощади всіх косив [Турн] (І. Котляревський);

– Ага, просите пощади, боїтесь за свій спокій! – дражнила мене Алла Михайлівна (Леся Українка);

Не було й нема пощади В нас до ворогів (П. Усенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пощада — поща́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. пощада — -и, ж. Вияв милосердя, жалощів до кого-, чого-небудь. Не давати пощади. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пощада — моск. уласкава уласкава, уласка Словник чужослів Павло Штепа
  4. пощада — ПОМИ́ЛУВАННЯ (скасування чи пом'якшення кари), ПРОЩЕ́ННЯ, АМНІ́СТІЯ юр., ПОЩА́ДА заст. — Он, кажуть, помилування уже оголосили для тих, хто добровільно вийде з лісів (О. Словник синонімів української мови
  5. пощада — ПОЩА́ДА, и, ж. Вияв милосердя, жалощів до кого-, чого-небудь. Без пощади всіх косив [Турн] (Котл., І, 1952, 240); — Ага, просите пощади, боїтесь за свій спокій! — дражнила мене Алла Михайлівна (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах