пощезнути
ПОЩЕ́ЗНУТИ, ну, неш, док.
Щезнути, згинути (також про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь).
Хвилі світла лились з неба, і чорні тіні десь пощезли, неначе сонячне сяйво загнало їх у землю (М. Коцюбинський);
Війна пощезла з її руйнаціями й трощеними садами, не помітити її й сліду (Ю. Яновський);
– А-а, – ревів на нього Інокентій. – Смиренний. Язиком два боки лижеш? І ти, пощезнеш! Пощезнеш! (Григорій Тютюнник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пощезнути — поще́знути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- пощезнути — див. вмирати; зникати Словник синонімів Вусика
- пощезнути — -ну, -неш, док. Щезнути, згинути (також про всіх чи багатьох, усе чи багато чого-небудь). Великий тлумачний словник сучасної мови
- пощезнути — ПОЩЕ́ЗНУТИ, ну, неш, док. Щезнути, згинути (також про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь). Хвилі світла лились з неба, і чорні тіні десь пощезли, неначе сонячне сяйво загнало їх у землю (Коцюб. Словник української мови в 11 томах