1. Словник української мови в 11 томах

пощезнути

ПОЩЕ́ЗНУТИ, ну, неш, док. Щезнути, згинути (також про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь).

Хвилі світла лились з неба, і чорні тіні десь пощезли, неначе сонячне сяйво загнало їх у землю (Коцюб., І, 1955, 61);

Війна пощезла з її руйнаціями й трощеними садами, не помітити її й сліду (Ю. Янов., II, 1954, 180);

— А-а, — ревів на нього Інокентій. — Смиренний. Язиком два боки лижеш? І ти, пощезнеш! Пощезнеш! (Тют., Вир, 1964, 424).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пощезнути — поще́знути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пощезнути — див. вмирати; зникати Словник синонімів Вусика
  3. пощезнути — -ну, -неш, док. Щезнути, згинути (також про всіх чи багатьох, усе чи багато чого-небудь). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пощезнути — ПОЩЕ́ЗНУТИ, ну, неш, док. Щезнути, згинути (також про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь). Хвилі світла лились з неба, і чорні тіні десь пощезли, неначе сонячне сяйво загнало їх у землю (М. Словник української мови у 20 томах