1. Словник української мови в 11 томах

пощеміти

ПОЩЕМІ́ТИ, ми́ть; мн. пощемля́ть; док. Щеміти якийсь час.

Від людей хоронила, що щемить серденько: пощемить, да й забула Параска (Барв., Опов.., 1902, 107).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пощеміти — пощемі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пощеміти — -мить; мн. пощемлять; док. Щеміти якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пощеміти — ПОЩЕМІ́ТИ, ми́ть; мн. пощемля́ть; док. Щеміти якийсь час. Від людей хоронила, що щемить серденько: пощемить, да й забула Параска (Ганна Барвінок). Словник української мови у 20 томах