пощепити
ПОЩЕПИ́ТИ¹, щеплю́, ще́пиш; мн. поще́плять; док., перех. Поколоти на тріски.
Колода репнула, як гарбуз. За якусь хвилину Хома пощепив її на тріски (Гончар, І, 1954, 206).
ПОЩЕПИ́ТИ², щеплю́, ще́пиш; мн. поще́плять; док., перех., рідко. Зробити щеплення всім або багатьом.
[Бекер:] Ми ходили до цілюрика [цирульника] Шміта, щоб нас пощепив (Л. Укр., IV, 1954, 227).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пощепити — пощепи́ти 1 дієслово доконаного виду поколоти на тріски пощепи́ти 2 дієслово доконаного виду зробити щеплененя — багатьом рідко Орфографічний словник української мови
- пощепити — I -щеплю, -щепиш; мн. пощеплять; док., перех. Поколоти на тріски. II -щеплю, -щепиш; мн. пощеплять; док., перех., рідко. Зробити щеплення всім або багатьом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пощепити — ПОЩЕПИ́ТИ¹, щеплю́, ще́пиш; мн. поще́плять; док., що. Поколоти на тріски. Колода репнула, як гарбуз. За якусь хвилину Хома пощепив її на тріски (О. Гончар). ПОЩЕПИ́ТИ², щеплю́, ще́пиш; мн. поще́плять; док., кого, що, рідко. Словник української мови у 20 томах