пощеміти

пощемі́ти

ить; мн. пощемлять; док.

Щеміти якийсь час.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пощеміти — пощемі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пощеміти — ПОЩЕМІ́ТИ, ми́ть; мн. пощемля́ть; док. Щеміти якийсь час. Від людей хоронила, що щемить серденько: пощемить, да й забула Параска (Ганна Барвінок). Словник української мови у 20 томах
  3. пощеміти — ПОЩЕМІ́ТИ, ми́ть; мн. пощемля́ть; док. Щеміти якийсь час. Від людей хоронила, що щемить серденько: пощемить, да й забула Параска (Барв., Опов.., 1902, 107). Словник української мови в 11 томах