1. Словник української мови у 20 томах

появлення

ПОЯ́ВЛЕННЯ, я, с.

Дія за знач. появи́тися.

– І що ж, Несторе? – звернувсь я, щиро врадуваний його появленням. – Як поживаєте? (О. Кобилянська);

У мене нема жодного сумніву в тому, що я народився, хоч і під час мого появлення на світ білий, і потім – років мабуть із десять підряд – мати казали, що мене витягли з колодязя (Остап Вишня).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. появлення — поя́влення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. появлення — -я, с. Дія за знач. появитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. появлення — З'ява, з'явище, об'ява, вияв, виява Словник чужослів Павло Штепа
  4. появлення — ПОЯ́ВА (когось, чогось де-небудь), ПОЯ́ВЛЕННЯ рідше, З'Я́ВА розм., З'Я́ВИЩЕ розм., З'ЯВЛЕННЯ розм. рідше; ПРИПЛИ́В (великої кількості когось, чогось); ВИ́ХІД (також дійової особи на сцені). З появою Антона Герасимовича вчителі одразу стають поважними (О. Словник синонімів української мови
  5. появлення — Поя́влення, -ння; -лення, -я́влень Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. появлення — ПОЯ́ВЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. появи́тися. — І що ж, Несторе? — звернувсь я, щиро врадуваний його появленням. — Як поживаєте? (Коб. Словник української мови в 11 томах