1. Словник української мови у 20 томах

поязичитися

ПОЯЗИ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм.

Сказати неправду.

Не ймете віри? Може, думаєте: поязичився Свирид Костомаха (Марко Вовчок).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поязичитися — поязи́читися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. поязичитися — див. лаяти Словник синонімів Вусика
  3. поязичитися — -чуся, -чишся., док., розм. Сказати неправду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поязичитися — ПОЯЗИ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм. Сказати неправду. Не ймете віри? Може, думаєте: поязичився Свирид Костомаха (Вовчок, VI, 1956, 260). Словник української мови в 11 томах
  5. поязичитися — Поязи́читися, -чуся, -чишся гл. Соврать? Не ймете віри? Може думаєте: поязичився Свирид? МВ. (КС. 1902. X. 142). Словник української мови Грінченка