поязичитися
поязи́читися
-чуся, -чишся., док., розм.
Сказати неправду.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поязичитися — поязи́читися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- поязичитися — див. лаяти Словник синонімів Вусика
- поязичитися — ПОЯЗИ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм. Сказати неправду. Не ймете віри? Може, думаєте: поязичився Свирид Костомаха (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
- поязичитися — ПОЯЗИ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм. Сказати неправду. Не ймете віри? Може, думаєте: поязичився Свирид Костомаха (Вовчок, VI, 1956, 260). Словник української мови в 11 томах
- поязичитися — Поязи́читися, -чуся, -чишся гл. Соврать? Не ймете віри? Може думаєте: поязичився Свирид? МВ. (КС. 1902. X. 142). Словник української мови Грінченка