1. Великий тлумачний словник сучасної мови

поязичити

поязи́чити

-чу, -чиш, док., над ким, перед ким і без додатка, розм.

Наговорити чогось поганого про кого-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поязичити — поязи́чити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. поязичити — ПОЯЗИ́ЧИТИ, чу, чиш, док., над ким, перед ким і без дод., розм. Наговорити чогось поганого про кого-небудь. Ще невість-що наплеще на їх [них], на неї, поязичить перед людьми?... Словник української мови у 20 томах
  3. поязичити — ПОЯЗИ́ЧИТИ, чу, чиш, док., над ким, перед ким і без додатка, розм. Наговорити чогось поганого про кого-небудь. Ще невість-що наплеще на їх [них], на неї, поязичить перед людьми? (Григ., Вибр. Словник української мови в 11 томах