поясина
ПОЯСИ́НА, и, ж., розм., рідко.
Те саме, що по́яс 1.
А на тому поганому поясина синя, Як до мене заговорить, тече з губи слиня [слина] (П. Чубинський);
Став [козак] спід панчини рогожової, Спід поясини хмельової Щирозлотний обушок виймати (з думи);
Ся поясина з ножем-колодієм у піхві була єдиним скарбом і маєтком Остаповим! (Ганна Барвінок).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поясина — -и, ж., розм., рідко. Те саме, що пояс 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- поясина — ПОЯСИ́НА, и, ж., розм., рідко. Те саме, що по́яс 1. А на тому поганому поясина синя, Як до мене заговорить, тече з губи слиня [слина] (Чуб., V, 1874, 141); Став [козак] спід панчини рогожової, Спід поясини хмельової Щирозлотний обушок виймати (Думи.. Словник української мови в 11 томах
- поясина — Пояси́на, -ни ж. = пояс. Поясина з ножем-колодієм у піхві. Г. Барв. 22. На козаку, бідному нетязі, три сиром'язі, опанчина рогозовая, поясина хмелевая. ЗОЮР. І. 201. Словник української мови Грінченка