1. Словник української мови в 11 томах

поясина

ПОЯСИ́НА, и, ж., розм., рідко. Те саме, що по́яс 1.

А на тому поганому поясина синя, Як до мене заговорить, тече з губи слиня [слина] (Чуб., V, 1874, 141);

Став [козак] спід панчини рогожової, Спід поясини хмельової Щирозлотний обушок виймати (Думи.., 1941, 129);

Ся поясина з ножем-колодієм у піхві була єдиним скарбом і маєтком Остаповим! (Барв., Опов.., 1902, 22).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поясина — -и, ж., розм., рідко. Те саме, що пояс 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поясина — ПОЯСИ́НА, и, ж., розм., рідко. Те саме, що по́яс 1. А на тому поганому поясина синя, Як до мене заговорить, тече з губи слиня [слина] (П. Словник української мови у 20 томах
  3. поясина — Пояси́на, -ни ж. = пояс. Поясина з ножем-колодієм у піхві. Г. Барв. 22. На козаку, бідному нетязі, три сиром'язі, опанчина рогозовая, поясина хмелевая. ЗОЮР. І. 201. Словник української мови Грінченка