1. Словник української мови в 11 томах

пояснений

ПОЯ́СНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поясни́ти.

Ми вважаємо те чи інше явище поясненим, коли нам вдалося знайти причину, яка ви́кликала дане явище (Логіка, 1953, 130);

Майже всі країни вже описані, але ще не всі вивчені і не всі явища природи пояснені (Фіз. геогр., 5, 1956, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пояснений — поя́снений дієприкметник роз'яснений Орфографічний словник української мови
  2. пояснений — ПОЯСНЕНИЙ – ПОЯСНЕННИЙ Пояснений. Дієприкм. від пояснити; роз’яснений: не всі явища природи пояснені. Поясненний, прикм. Якого можна пояснити. Літературне слововживання
  3. пояснений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до пояснити. || пояснено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пояснений — ПОЯ́СНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поясни́ти. Ми вважаємо те чи інше явище поясненим, коли нам вдалося знайти причину, яка ви́кликала дане явище (з навч. літ.); Майже всі країни вже описані, але ще не всі вивчені і не всі явища природи пояснені (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. пояснений — Поя́снений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)