поєдинок
ПОЄДИ́НОК, нку, ч.
Бій сам на сам між двома супротивниками, звичайно за викликом одного з них; двобій.
– Так виймай же шаблю й боронись: за сю уразку я визиваю тебе на чесний поєдинок!.. – Не чесний буде поєдинок биться з шаблею проти голих рук, а давай чим здужаєм! (О. Стороженко);
Смертельний поєдинок [Прудивуса й Покивана] ставав стрімкіший, шаленіший, і бряжчала Климкова шабля (О. Ільченко);
* Образно. Надходила та драматична пора, коли в невидимім поєдинку літо схоплювалося із осінню (М. Стельмах);
// Боротьба, зіткнення, бій двох ворожих сил, сторін.
Не поєдинок армій, а боротьба двох світів знайшла відображення в епізоді визволення Києва (з газ.);
В небі розгорівся смертельний поєдинок. Ревіли потужні двигуни, розривалися ракети, снаряди (з газ.);
* Образно. Лікар мудру руку Покладе на пульс дитині І в бурханні хорих жил Бачить нам усім незримий Поєдинок невловимий Поміж смертю та життям (М. Рильський);
// Те саме, що дуе́ль 1.
Треба було щось зробити. Але що? Побити? Ні. Кинути в лице рукавичку?.. Викликати на поєдинок? (М. Коцюбинський);
Метнулась постать з парку до будинку – В руці чи ніж, чи витертий пістоль. Два автомати, мов на поєдинку, Звелися враз: – Пароль!.. (П. Воронько);
// Боротьба двох супротивників у спортивних змаганнях.
Поєдинок боксерів;
// перен. Запекла суперечка, змагання двох осіб, двох угруповань і т. ін.
Поєдинок між Уласом і Гнатом на тому не закінчився, що вони обмінялися дошкульними репліками (Григорій Тютюнник).
Значення в інших словниках
- поєдинок — поєди́нок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- поєдинок — ДВОБІЙ, ГЕРЦЬ, дуель, турнір; УР. боротьба; П. змагання. Словник синонімів Караванського
- поєдинок — див. бій Словник синонімів Вусика
- поєдинок — [пойеидинок] -нку, м. (на) -нку, мн. -нкие, -нк'іў Орфоепічний словник української мови
- поєдинок — -нку, ч. Бій сам на сам між двома супротивниками, звичайно за викликом одного з них; двобій. || Боротьба, зіткнення, бій двох ворожих сил, сторін. || Те саме, що дуель 1). || Боротьба двох супротивників у спортивних змаганнях. Поєдинок боксерів. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поєдинок — див. дуель Словник чужослів Павло Штепа
- поєдинок — БОРОТЬБА́ (активне, тривале суперництво протилежних або ворожих сил — соціальних груп, осіб, ідей і т. ін.), ПРОТИБО́РСТВО книжн., БОРНЯ́ поет., БОРІ́ННЯ поет., ЗМАГА́ННЯ, ВІЙНА́ підсил. Словник синонімів української мови
- поєдинок — Поєди́нок, -нка; -ди́нки, -нків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- поєдинок — ПОЄДИ́НОК, нку, ч. Бій сам на сам між двома супротивниками, звичайно за викликом одного з них; двобій. — Так виймай же шаблю й боронись: за сю уразку я визиваю тебе на чесний поєдинок!.. Словник української мови в 11 томах
- поєдинок — Поєди́нок, -нка м. 1) Хозяинъ, имѣющій только одну пару воловъ. КС. 1901. III. 14.3. 2) род. пад.: поєдинку. Поединокъ. Запорожці, скоро було заспорять, зараз на поєдинок на пістолети. ЗОЮР. І. 302. Поганський царь летит вже кілканайцять миль до мене на поєдинок. Драг. 316. Словник української мови Грінченка